Рідкоземельні метали (РЗМ) являють собою групу з 17 хімічних елементів, що включає 15 лантаноїдів, а також скандій та ітрій. Ці елементи вирізняються унікальними магнітними та електрохімічними властивостями, що робить їх критично важливими для широкого спектра сучасних технологій. Вони є незамінними у виробництві електроніки, оборонної промисловості, аерокосмічної галузі та відновлюваної енергетики. У світі спостерігається постійне зростання попиту на РЗМ, зумовлене розвитком “зелених” технологій та прагненням багатьох країн диверсифікувати ланцюги постачання цих стратегічних матеріалів, особливо з огляду на домінуючу роль Китаю у їхньому видобутку та переробці. У цьому контексті питання про наявність та кількість РЗМ в Україні набуває особливої актуальності, враховуючи потенційні угоди з такими ключовими гравцями, як Сполучені Штати Америки та Європейський Союз, а також складну геополітичну ситуацію, в якій перебуває країна. Метою цього звіту є надання вичерпної інформації про типи та обсяги рідкоземельних металів, виявлених на території України, на основі аналізу доступних досліджень та звітів. Звіт охоплює класифікацію та застосування РЗМ, детальний розгляд їхніх геологічних запасів та родовищ у різних регіонах України, оцінку поточного стану видобутку та інвестиційного потенціалу, аналіз геополітичного контексту та міжнародної співпраці, а також обговорення основних викликів та перспектив розвитку цієї галузі.
Зацікавленість у рідкоземельних металах України не є випадковою і відображає глобальну тенденцію до переходу на відновлювані джерела енергії та зростаючу потребу в критично важливих мінералах для виробництва високотехнологічної продукції. Домінування Китаю на світовому ринку РЗМ створює значні стратегічні ризики для інших розвинених країн, що зумовлює активний пошук альтернативних джерел постачання, серед яких розглядається й Україна. Зростання використання електромобілів, вітрових турбін та іншої екологічно чистої техніки призводить до стрімкого збільшення попиту на РЗМ, які є ключовими компонентами для виробництва потужних магнітів та інших важливих деталей. Оскільки Китай контролює значну частину видобутку та переробки цих металів, США та ЄС висловлюють занепокоєння щодо своєї залежності від одного постачальника. Саме це занепокоєння підштовхує їх до пошуку нових партнерів, здатних забезпечити стабільні поставки РЗМ, і Україна з її потенційними запасами розглядається як один з таких перспективних варіантів.
Водночас, відповідаючи на питання про кількість рідкоземельних металів в Україні, необхідно враховувати проблему достовірності та актуальності наявних даних. Значна частина геологічної інформації про мінеральні ресурси країни сягає ще радянських часів, що може призводити до неточностей та невідповідності сучасним стандартам оцінки. Це створює певну невизначеність щодо реального комерційного потенціалу цих ресурсів і підкреслює необхідність проведення сучасних досліджень та верифікації наявних запасів. Запит користувача про конкретні обсяги наштовхується на розбіжності в оцінках, які можна знайти в різних джерелах. Згадки про використання застарілих радянських методологій оцінки викликають обґрунтовані сумніви щодо точності поточних даних і вказують на нагальну потребу в проведенні нових геологічних досліджень із застосуванням сучасних технологій.
Класифікація та застосування рідкоземельних металів
До групи рідкоземельних елементів належать 17 металів: лантан (La), церій (Ce), празеодим (Pr), неодим (Nd), прометій (Pm), самарій (Sm), європій (Eu), гадоліній (Gd), тербій (Tb), диспрозій (Dy), гольмій (Ho), ербій (Er), тулій (Tm), ітербій (Yb), лютецій (Lu), а також скандій (Sc) та ітрій (Y), які, хоча формально не є лантаноїдами, зазвичай включаються до цієї групи через схожі хімічні властивості та геологічне походження. Кожен з цих елементів має унікальні властивості та знаходить застосування у різних галузях промисловості.
Серед ключових РЗМ, виявлених в Україні, слід відзначити лантан (La) та церій (Ce), які використовуються у виробництві телевізорів, енергоощадних освітлювальних приладів, а також у металургії для підвищення міцності сталі. Неодим (Nd) є надзвичайно важливим для виготовлення потужних постійних магнітів, що є ключовими компонентами у вітрових турбінах, електромобілях та різноманітних електроприладах. Ербій (Er) та ітрій (Y) знаходять застосування в ядерній енергетиці та лазерних технологіях. Крім того, ітрій використовується у виробництві світлодіодів та твердопаливних елементів , а також у радіолокаційних системах та телевізійних екранах. Скандій (Sc) є цінним легуючим елементом для алюмінієвих сплавів, що використовуються в аерокосмічній промисловості завдяки їхній високій міцності та малій вазі.
Окрім власне рідкоземельних металів, у контексті стратегічних мінеральних ресурсів України часто згадуються й інші критично важливі елементи. Літій (Li) є ключовим компонентом для виробництва акумуляторів, що використовуються в електромобілях, а також у керамічній та скляній промисловості. Україна володіє одними з найбільших запасів літію в Європі. Титан (Ti) є надзвичайно важливим для аерокосмічної, медичної та автомобільної промисловості завдяки своїй високій міцності та стійкості до корозії. Україна має найбільші підтверджені запаси титану в Європі. Графіт (C) є ключовим компонентом для виробництва акумуляторів для електромобілів та використовується в ядерних реакторах як сповільнювач нейтронів. Україна володіє значними запасами графіту, що становлять близько 20% світових ресурсів.
Хоча технічно термін “рідкоземельні метали” охоплює лише 17 елементів, у політичному та економічному контексті часто обговорюється ширше коло матеріалів, включаючи інші критичні мінерали, які мають стратегічне значення для промисловості та оборони. Саме тому в угодах та дискусіях щодо мінеральних ресурсів України поряд з лантаноїдами часто згадуються літій, титан та графіт. Застосування різних РЗМ підкреслює їхню незамінність у багатьох галузях високих технологій. Від потужних магнітів для електромобілів та вітрогенераторів (неодим) до спеціальних сплавів для аерокосмічної промисловості (скандій) та компонентів для ядерної енергетики та лазерів (ербій, ітрій), кожен елемент має унікальні властивості, що роблять його критично важливим для конкретних застосувань. Широкий спектр застосування цих металів підтверджує їхню стратегічну важливість для сучасної глобальної економіки.
Геологічні запаси та родовища рідкоземельних металів в Україні
Рідкоземельні метали та інші критичні мінерали в Україні зосереджені в різних регіонах країни. Значна частина запасів, включаючи літієві руди одного з найбільших в Україні Шевченківського родовища, а також поклади титану та цирконію, розташована в Донецькій та Луганській областях. Однак, на жаль, значна частина цих територій наразі перебуває під російською окупацією. У Житомирській області знаходиться Мазурівське родовище, яке вважається одним з найбільших за обсягами руд РЗМ. Також тут розташовані Пержанське родовище берилію, що містить значні концентрації танталу, ніобію, цирконію, олова, молібдену, літію та цинку, а також Ястребецьке родовище циркон-флюоритових руд. Крім того, титанові родовища також є характерними для Житомирської області. Кіровоградська область відома своїми багатими родовищами урану та рідкоземельних металів, а також літію, зокрема Полохівським та Добринським родовищами. Тут також виявлені силікатно-нікелеві родовища зі значними запасами кобальту та нікелю. Титанові родовища також присутні в Кіровоградській області. Дніпропетровська область є важливим регіоном з покладами титану, а також силікатно-нікелевих руд, що містять кобальт та нікель. Цей регіон також згадується як один з найбагатших на мінеральні ресурси в країні , зокрема тут є запаси танталу та ніобію. У Запорізькій області знаходиться Новополтавське родовище апатитових руд, проте воно розташоване на тимчасово окупованій території. Також тут є літієві родовища, такі як Крута Балка , а також запаси танталу та ніобію. Волинське родовище розглядається як перспективна територія для подальших геологорозвідувальних робіт. У Вінницькій області виявлено Зеленоярське родовище, а також титаново-цирконієве родовище в Оратівському районі. Крім того, у різних джерелах згадуються Харківська, Полтавська та Київська області як регіони, що мають певні мінеральні ресурси.
Щодо оцінок обсягів запасів ключових елементів, то запаси літію в Україні оцінюються приблизно в 500 000 тонн, що робить країну одним з лідерів за цим показником у Європі. Україна також володіє найбільшими запасами титану в Європі, що становить близько 7% світових запасів. Запаси графіту в країні оцінюються в 20% світових ресурсів. На Пержанському родовищі зосереджено близько 15,3 тис. тонн оксиду берилію. Загальна вартість корисних копалин України оцінюється різними джерелами в діапазоні від 11,5 до 12 і навіть 15 трильйонів доларів США, проте слід зазначити, що близько половини цих запасів знаходяться на територіях, які наразі окуповані Росією. Загалом, Україна володіє приблизно 5% світових запасів критично важливих мінералів.
Важливо зауважити, що точність та актуальність наведених оцінок можуть викликати певні сумніви, оскільки значна частина геологічних даних базується на дослідженнях, проведених ще в радянські часи. Багато оцінок покладаються на радянські геологічні звіти, які могли використовувати інші стандарти та методології, а також не завжди враховували економічну доцільність видобутку в сучасних умовах.
Для отримання більш детальної інформації про розташування родовищ рідкісних та рідкоземельних металів в Україні можна звернутися до різних картографічних ресурсів. Зокрема, аналітичним центром DiXi Group була підготовлена інфографіка “Карта родовищ рідкісних та рідкоземельних металів”.
Європейською парламентською дослідницькою службою (EPRS) була розроблена карта критичних мінеральних ресурсів України. Також існує карта від української групи UnitedMedia 24, що відображає розташування критичних мінеральних ресурсів по території країни. Крім того, Державною службою геології та надр України розроблено Інвестиційний атлас надрокористувача, який містить інформацію про перспективні ділянки для розвідки та видобутку корисних копалин, включаючи рідкоземельні метали.
Розташування значної частини родовищ РЗМ та інших критичних мінералів на сході та півдні України, особливо в Донецькій та Луганській областях, є серйозною перешкодою для їхньої розробки через триваючий збройний конфлікт та російську окупацію. Це не лише обмежує фізичний доступ до цих ресурсів, але й значно підвищує рівень ризиків для потенційних інвесторів, які можуть побоюватися нестабільної безпекової ситуації. Існують значні розбіжності в оцінках загальної вартості мінеральних ресурсів України, що свідчить про складність та невизначеність їхньої точної оцінки. Ці розбіжності можуть бути зумовлені різними методологіями, використанням застарілих даних, а також впливом геополітичної ситуації, яка ускладнює проведення незалежної експертизи та оцінки комерційної цінності родовищ. Наявність Інвестиційного атласу надрокористувача Державної служби геології та надр України є позитивним кроком, спрямованим на забезпечення прозорості та залучення інвестицій у гірничодобувну галузь. Проте, ефективність цього інструменту може бути обмежена існуючими проблемами з доступом до детальних геологічних даних та складними регуляторними бар’єрами, про які згадується в інших джерелах.
Поточний стан видобутку та інвестиційний потенціал
На сьогоднішній день в Україні відсутні комерційно діючі рудники, що спеціалізуються на видобутку рідкоземельних металів. Видобуток танталу й ніобію здійснюється в незначних обсягах як побічний продукт при розробці титанових розсипів. Проте, існує значний інтерес до розвитку цієї галузі, що підтверджується низкою потенційних інвестиційних проектів та ініціатив.
Однією з ключових ініціатив є угода між США та Україною, яка передбачає надання американській стороні доступу до критичних мінералів, включаючи рідкоземельні метали, в обмін на підтримку України. У рамках цієї угоди планується створення інвестиційного фонду для післявоєнної реконструкції України, який буде наповнюватися за рахунок прибутків від видобутку природних ресурсів. Особливу зацікавленість у мінеральних ресурсах України, зокрема в РЗМ, виявляв колишній президент США Дональд Трамп, який пропонував розглянути можливість їхнього постачання в обмін на фінансову допомогу.
Європейський Союз також розглядає Україну як важливого потенційного постачальника критичної сировини та у 2021 році підписав з Україною угоду про стратегічне партнерство у цій сфері, спрямовану на інтеграцію ланцюгів створення вартості критичної сировини та акумуляторів. Український уряд активно працює над залученням інвестицій у цю галузь і, за повідомленнями, готує близько 100 ділянок для спільного ліцензування та розробки. Крім того, нещодавно в Україні розпочалися аукціони на отримання дозволів на розвідку таких важливих мінералів, як літій, мідь, кобальт та нікель.
Незважаючи на значний інвестиційний потенціал, існує низка бар’єрів, що перешкоджають активному розвитку видобутку рідкоземельних металів в Україні. Одним з найсерйозніших факторів є триваюча війна з Росією та окупація значної частини території країни, де зосереджені значні запаси мінеральних ресурсів. Іншими суттєвими перешкодами є неефективні та складні регуляторні процеси , труднощі з доступом до геологічних даних та складність отримання земельних ділянок для проведення розвідувальних та видобувних робіт. Розвиток гірничодобувних проектів є довготривалим процесом, що потребує значних початкових інвестицій та має тривалий термін окупності. Крім того, існують певні сумніви щодо комерційної доцільності видобутку деяких родовищ, особливо з урахуванням необхідності значних інвестицій в інфраструктуру та технології.
Незважаючи на значний потенціал мінеральних ресурсів України, поточний рівень видобутку РЗМ є фактично нульовим. Це свідчить про те, що наявність запасів сама по собі не гарантує їхнього освоєння; для цього потрібні значні фінансові вливання, сучасні технології та сприятливе політичне й економічне середовище. Угода зі США та зацікавленість ЄС можуть стати потужними каталізаторами для розвитку цієї галузі, але лише за умови успішного подолання існуючих перешкод. Ідея обміну доступу до мінеральних ресурсів на військову допомогу або гарантії безпеки, яка активно обговорювалася між Україною та США, є надзвичайно складним питанням, що зачіпає питання державного суверенітету та довгострокових економічних інтересів України. Відмова української сторони від попередніх варіантів угоди, які були визнані невигідними, демонструє прагнення Києва до встановлення справді взаємовигідних умов співпраці. Попри наявність кваліфікованої та відносно недорогої робочої сили в Україні , потенційні інвестори стикаються з низкою значних перешкод, що робить інвестиційний клімат у гірничодобувній галузі не завжди привабливим. Усунення цих бар’єрів, включаючи спрощення регуляторних процедур та забезпечення прозорого доступу до геологічної інформації, є ключовим фактором для розкриття повного потенціалу мінеральних ресурсів України.
Геополітичний контекст та міжнародна співпраця
Інтерес Сполучених Штатів Америки та Європейського Союзу до мінеральних ресурсів України є частиною ширшої геополітичної стратегії, спрямованої на забезпечення стабільних поставок критично важливих матеріалів. США виявляють особливу зацікавленість у диверсифікації джерел постачання критичних мінералів та зменшенні своєї залежності від Китаю, який наразі домінує на світовому ринку РЗМ. Адміністрація колишнього президента Трампа навіть розглядала можливість отримання доступу до українських мінеральних ресурсів як компенсацію за надану військову допомогу.
Європейський Союз також розглядає Україну як потенційно важливого постачальника критичної сировини. У 2021 році між Україною та ЄС було підписано угоду про стратегічне партнерство у сфері сировини, що має на меті поглиблення співпраці та інтеграцію ланцюгів створення вартості критичної сировини та акумуляторів. Однією з головних цілей ЄС є зменшення залежності від імпорту рідкоземельних металів з Китаю, на який наразі припадає значна частина поставок до Європи.
Потенційні угоди та партнерства у сфері видобутку РЗМ між Україною та її міжнародними партнерами можуть мати значний вплив на розвиток галузі. Угода між США та Україною передбачає не лише доступ до мінеральних ресурсів, але й створення спеціального інвестиційного фонду та спільну розробку родовищ. Цікаво, що Росія також пропонувала Сполученим Штатам співпрацю у видобутку РЗМ на територіях України, які тимчасово перебувають під її контролем.
Однак, російська окупація значної частини території України, де зосереджені важливі родовища мінеральних ресурсів, є серйозною перешкодою для міжнародної співпраці у цій сфері. Близько 20% території України, включаючи східні та південні регіони, де знаходяться значні запаси РЗМ та інших критичних мінералів, наразі перебувають під контролем Росії. Це ускладнює або робить неможливим доступ до цих родовищ та їхню розробку, а також створює додаткові ризики для потенційних інвесторів, які можуть побоюватися подальшої ескалації конфлікту.
Геополітична боротьба за контроль над критичними мінералами, особливо рідкоземельними, є одним з ключових факторів, що визначають інтерес США та ЄС до України. В умовах зростаючої конкуренції з Китаєм за ці стратегічно важливі ресурси, Україна зі своїми значними запасами може відіграти важливу роль у диверсифікації глобальних ланцюгів постачання. Пропозиція Росії щодо співпраці у видобутку РЗМ на окупованих територіях України є складним політичним маневром, який, ймовірно, має на меті підірвати переговори між Україною та США та легітимізувати російський контроль над цими територіями. Для України та її західних партнерів така співпраця є неприйнятною з міркувань суверенітету та міжнародного права. Укладення вигідних угод та налагодження ефективної міжнародної співпраці у сфері видобутку критичних мінералів може мати значний позитивний вплив на економічний розвиток України та її інтеграцію до світової економічної системи. Проте, надзвичайно важливо забезпечити, щоб усі угоди були прозорими, взаємовигідними та відповідали національним інтересам України, особливо з огляду на її поточну вразливість, спричинену війною.
Виклики та перспективи розвитку галузі
Розвиток видобутку рідкоземельних металів в Україні стикається зі значними викликами. Одним з основних є необхідність залучення значних інвестицій у розвідку нових родовищ, модернізацію видобувної та переробної інфраструктури. Галузь також потребує впровадження сучасних технологій видобутку та переробки, оскільки наявні технології можуть бути застарілими та неефективними. Триваючий збройний конфлікт та окупація значної частини території країни залишаються серйозною перешкодою для розвитку галузі, оскільки багато перспективних родовищ знаходяться в небезпечних або недоступних регіонах. Крім того, існуюча нормативно-правова база в гірничодобувній сфері потребує реформування та спрощення для стимулювання інвестицій. Проблеми з доступом до детальної геологічної інформації та складність процедур отримання земельних ділянок також ускладнюють реалізацію нових проектів. Існують також певні сумніви щодо комерційної життєздатності деяких родовищ, що потребує проведення ретельних техніко-економічних обґрунтувань. Важливо також враховувати потенційні екологічні наслідки видобутку та переробки рідкоземельних металів і вживати заходів для їхньої мінімізації.
Незважаючи на ці виклики, перспективи розвитку видобутку рідкоземельних металів в Україні є досить обнадійливими. Після врегулювання збройного конфлікту та за умови залучення значних іноземних інвестицій, Україна може стати важливим гравцем на світовому ринку критичних мінералів, сприяючи диверсифікації поставок та зменшенню залежності світової економіки від домінуючих постачальників, таких як Китай. Розробка родовищ РЗМ може залучити значні іноземні інвестиції, створити нові робочі місця та сприяти економічному зростанню України. Україна має кваліфіковану робочу силу та досить розвинену промислову інфраструктуру, що є важливими передумовами для успішного розвитку цієї галузі. Співпраця з Європейським Союзом та Сполученими Штатами Америки може забезпечити Україні доступ до сучасних технологій, фінансових ресурсів та передового досвіду у сфері видобутку та переробки рідкоземельних металів.
Розвиток видобутку та переробки рідкоземельних металів в Україні є складним, але стратегічно важливим завданням, що вимагає комплексного підходу та узгоджених зусиль з боку держави, приватного бізнесу та міжнародних партнерів. Успішне подолання існуючих викликів може відкрити для України нові перспективи для економічного зростання та зміцнення її позицій на світовій арені як надійного постачальника критично важливих мінеральних ресурсів. Перспективи розвитку цієї галузі в Україні безпосередньо залежать від врегулювання триваючого збройного конфлікту та відновлення територіальної цілісності країни. Без встановлення стабільного миру та повернення контролю над окупованими територіями повноцінна розробка значної частини родовищ, що знаходяться на сході та півдні країни, буде практично неможливою. Розвиток видобутку рідкоземельних металів в Україні має здійснюватися з обов’язковим урахуванням високих екологічних стандартів та мінімізацією потенційного негативного впливу на навколишнє середовище. Врахування досвіду інших країн, де неконтрольований видобуток РЗМ призвів до серйозних екологічних проблем, є надзвичайно важливим для забезпечення сталого розвитку цієї галузі в Україні.
Висновок
Україна володіє значними запасами рідкоземельних та інших критично важливих мінералів, включаючи лантан, церій, неодим, ербій, ітрій, скандій, літій, титан та графіт. Ці ресурси мають стратегічне значення для багатьох галузей промисловості, особливо в контексті розвитку “зелених” технологій та забезпечення національної безпеки. Однак, точні обсяги запасів для багатьох рідкоземельних елементів залишаються невизначеними та потребують подальших, більш детальних досліджень із застосуванням сучасних методів.
За умови успішного залучення інвестицій, впровадження передових технологій видобутку та переробки, а також стабілізації геополітичної ситуації та врегулювання збройного конфлікту, Україна має реальний потенціал стати важливим постачальником критичних мінералів на світовому ринку. Це може сприяти диверсифікації глобальних ланцюгів постачання, зменшенню залежності від домінуючих гравців, таких як Китай, та зміцненню економічного становища України.
Leave a Reply